Заробітчанин перевіз через кілька кордонів і подарував луцькому храму старовинну ікону, що її в Іспанії збирались викинути на смітник.

…Прискіпливі перевірки на двох митницях, а на території Німеччини –навіть безпричинне взяття під варту, утримання у в’язниці і депортація. Такою була спроба потрапити в Україну заробітчанина із Луцька Івана. Втім, на його превеликий подив, старовинну ікону Богоматері, що лежала на дні валізи, ні поліцейські, ні митники так і не побачили. І саме її заступництвом чоловік пояснює благополучне закінчення його невеселої історії.

«Ікону Богородиці я виявив під час ремонту однієї мадридської квартири, -згадує раб Божий Іван. – Вона лежала в стосі картин, що залишились від попередніх господарів. Придбавши у них квартиру, нові власники помешкання зібрались їх викинути на смітник. Як виявилось, раніше квартира належала військовослужбовцю,  що в роки другої світової воював на боці гітлерівської Німеччини. Мені вдалось з’ясувати, що певний час дивізія, у складі якої ніс службу іспанець, дислокувалась під Курськом. Тому цілком можливо, що ікону він привіз з війни як трофей, сподіваючись вигідно продати. Втім, схоже, для нащадків ніякої цінності вона не представляла».

Чоловік каже: побачивши старовинний образ, з якого дивився скорботний лик Богородиці, він зрозумів, що тримає у руках православну святиню. А відтак вирішив, що її місце – у храмі. Тому й спробував переправити ікону в Україну. Автівка, якою добирався додому лучанин, без проблем перетнула іспансько-французький і французько-німецький кордони. А зовсім недалеко від польської митниці їх зупинили німецькі поліцейські.

« Мене вивели з машини, перевірили документи, і незважаючи на те, що все було в порядку, забрали з собою, -розповідає чоловік. – Нічого не пояснюючи, почали обшук. Перевірили всі речі, навіть спеціальними спицями прокололи підошви у взутті –очевидно, шукали наркотики. Коли ж дійшли до валізи, де лежала ікона, я почав подумки просити Богородицю про допомогу. І, як не дивно, німці лише відкрили сумку, але перевіряти її не стали. Обмежились тим, що забрали всі гроші, а мене відвезли у в’язницю».

Як виявилось, чоловік був не першим бідолахою-іноземцем, якого без пояснення причин німці запроторили за грати. І лише після втручання посольства ситуацію вдалося врегулювати.  Українця передали французькій поліції. Ті, своєю чергою, знову обшукали чоловіка, проте валізу з іконою так і не перевірили. Після цього видали всі необхідні документи і  відправили його в Іспанію.

Друга спроба перевезти ікону в Україну таки вдалася. Чоловік поклав образ на дно коробки з олією і передав попутнім транспортом, а сам вирушив в Україну літаком. Всю дорогу пан Іван щиро молився Богородиці, і вона знову його почула –коробку ніхто так ні разу і не відкрив.

Відразу по прибуттю заробітчанин подарував ікону одному із луцьких православних храмів. Зважаючи на те, що святиня потребувала відновлення, священики звернулись за допомогою до фахівців музею Волинської ікони.

« Ми маємо справу з однією із копій знаменитої Донської ікони Богородиці, що її написав у XIV столітті Феофан Грек, -розповідає художник-реставратор Леся Обухович. –   Вона завдячує своїй назві донським козакам -за легендою, саме ця ікона надихала їх під час битви на Куликовому полі, і її вони на честь перемоги подарували Димитрію Донському. Їкону часто переписували, зокрема, у нашому випадку це копія XIX століття. Найімовірніше, її намалювали в обителі. Про це свідчить досить вправне монастирське письмо з правильною іконописною каліграфією, із знанням основ виписування лику, послідовності накладання фарб ».

За словами Лесі Ярославівни, цей тип ікон Богородиці належить до ікон Замилування, або грецькою мовою «Єлеуса». Саме в таких іконах Іісус-дитя торкається щокою до Богородиці. Як пояснює реставраторка, кожен канонізований тип ікони передбачає певне розміщення Дитяти на руках у Богоматері.  Окрім того, на іконах Донської Богородиці у Богодитини   по самі колінця відкриті ніжки, правою рукою Іісус благословляє, лівою –тримає синій сувій, що символізує Новий завіт.

Пані Леся каже, що працювала над іконою кілька місяців – живопис на старовинному образі був зовсім забруднений, на левкасі видно було вм’ятини. Днями після реставрації Донську ікону Богородиці повернули в храм. Прикрашена новою рамкою, найближчим часом вона займе чільне місце в іконостасі.

«Божа Матір - велика заступниця, яка після Успіння і до сьогоднішнього дня молиться перед Богом за нас, грішних християн, -каже священик Андрій Нікітіч. -Через свої Ікони Богородиця завжди проявляє людям милість та заступництво. Так і в цьому випадку Пречиста Діва проявила до  усіх нас, до нашої Волинської землі свою безмежну материнську любов. Шлях, який подолав раб Божий Іван з цією іконою, інакше, як дивом, не назвеш. Це диво, яке укріпляє наші слабкі християнські серця. Розуміючи, що Божа Матір проявила до усіх нас свою велику милість, із щирою вірою та любов’ю у серці ми, священослужителі та православні християни, будемо вшановувати цю чудотворну ікону Божої Матері у нашому храмі».

Людмила ПРИЙМАЧУК