|
№8 (241) серпень 2010 року
|
|
П'ятниця, 17 вересня 2010, 15:00 |
|
Весела компанія – троє хлопців і три дівчини – їхали в автобусі на золоті пляжі Флориди. Їх чекали ласкаве сонце, теплий пісок, блакитна вода і море задоволень. Вони любили і їх любили. Оточуючим вони дарували радісні усмішки. Їм хотілося, щоб усі навколо також були щасливі.
Поряд з ними сидів досить молодий чоловік. Кожен сплеск радості, кожен вибух сміху болем відбивався на його похмурому обличчі. Він весь стискався і ще більше замикався у собі.
Одна з дівчат не витримала і підсіла до нього. Вона дізналася, що похмуру людину звуть Вінго. Виявилось, що він чотири роки просидів у нью-йоркській в’язниці і тепер їде додому. Це ще більше здивувало супутницю. Чому ж він такий засмучений?
|
|
Детальніше...
|
|
№8 (241) серпень 2010 року
|
|
П'ятниця, 17 вересня 2010, 14:46 |
|
Архієрейська служба. Мабуть, кожен може пригадати, яке це прекрасне і величне дійство. У давнину православне богослужіння іменувалося містерією (від грецького «містеріон» – таїнство), і на архієрейських службах якось особливо гостро відчуваєш, що на якийсь час потрапляєш в іншу, містичну реальність. Це відчувають усі. Але ті, кому відомий глибокий символічний зміст кожного елементу богослужіння: самого чинопослідування, співів, іконографії, облачення, – переживають цю реальність незрівнянно сильніше. У цій публікації ми розповімо про один із таких елементів – архієрейське облачення.
|
|
Детальніше...
|
|
№8 (241) серпень 2010 року
|
|
П'ятниця, 17 вересня 2010, 14:53 |
|
Злоби, як вогню, бійся: ні через будь-який благовидний привід, тим більше через що-небудь тобі неприємне, не допускай її до серця: злоба завжди злоба, завжди породження диявольське. Злоба приходить іноді у серце під приводом ревнощів про славу Божу або про благо ближніх; не вір і ревності своїй у цьому випадку: вона обман або ревність не по розуму; поревнуй про те, щоб у тобі не було злоби. Бог нічим так не прославляється, як любов’ю, котра все терпить, і нічим так не зневажається і не ображається, як злобою, якою б вона не прикривалася благовидністю. Під личиною піклування про жебраків, Іуда, приховуючи злобу свою на Господа свого, зрадив Його за 30 срібних монет. Пам’ятай, що ворог неусипно шукає твоєї погибелі і нападає на тебе тоді, коли ти найменше чекаєш його. Злоба його нескінченна. Не зв’язуйся самолюбством і ласолюбством, щоб не було їм зручно полонити тебе. Коли у серці твоєму займеться злоба проти кого-небудь, тоді повір усім серцем, що вона – справа, диявола, який діє в серці: зненавидь його і його породження, і вона залишить тебе.
|
|
Детальніше...
|
|
|
|
|
|