|
МИ НЕ З ЛЯКЛИВИХ |
|
|
|
«Дзвони Волині»
|
|
Вівторок, 26 січня 2010, 15:16 |
|
Останнім часом у зв’язку з пандемією грипу в церковному середовищі все частіше чується думка, що антихристу буде досить нескладно відлучити багатьох від Причастя – достатньо запустити епідемію вірусу.
Хто чого боїться
У Британії у зв’язку з епідемією грипу A/H1N1 Англіканська церква припинила використовувати чашу під час Причастя. Таке розпорядження міститься в листі, який розіслав 16 тисячам приходських священиків духовний глава Англіканської церкви. Крім того, він запропонував збірку правил для священиків, які відвідують вдома хворих: всі повинні обов’язково носити рукавички і марлеві пов’язки. Треба відмітити, що заборони на причастя в Англії не вводили навіть під час страшної епідемії чуми в XVII столітті, відзначає газета «Times».
|
|
Детальніше...
|
|
РІЗДВЯНИЙ ГІСТЬ |
|
|
|
«Дзвіночок»
|
|
Вівторок, 26 січня 2010, 12:26 |
|
Жив-був один швець. Він жив зовсім один в невеликому селі далеко в горах. Вільний час він завжди проводив у церкві. Але час ішов. Швець постарів і вже не міг підніматися до храму, оскільки той перебував на вершині гори.
Настало Різдво. Люди поспішали вклонитися народженому Христу. Тільки старий швець сидів біля вікна своєї майстерні і з сумом спостерігав за щасливим натовпом.
Люди зупинялися і питали:
– А хіба ти не йдеш? Чуєш церковний дзвін? Ходімо!
– Я вже не можу так високо підніматися. Я насилу ходжу навіть по рівному місцю ...
Прислухаючись до дзвону і співу церковного хору, що долітали до нього крізь морозне повітря, він відчував себе самотнім і покинутим.
|
|
Детальніше...
|
|
КАЗКА ПРО БОЧКУ |
|
|
|
«Дзвіночок»
|
|
Вівторок, 26 січня 2010, 12:23 |
|
Помираючи, старий батько покликав п’ятьох своїх синів і сказав:
– Настала моя смертна година. Розкажу я вам казку. Слухайте уважно, я хочу, щоб ви мені її розтлумачили. Сини не спускали очей зі свого батька. Старий подивився на них і почав розповідати:
– Виріс у лісі дуб-велетень. Не боявся він ні буревію, ні засухи. Одного разу прийшов у ліс тесля. Він засукав рукави і прийнявся рубати дерево. До вечора він повалив дуб на землю, обрубав гілки, а колоду завіз до себе у майстерню. Там зробив він з нього дошки. Восени прийшов до нього бондар і забрав дошки. Бондар зробив клепки, обручі, днище і змайстрував велику бочку. В цю бочку він кожну осінь наливав молоде вино і продавав його селянам для весіль та іменин. Але одного разу лопнув обруч на бочці, вино витекло, і вона розсохлася. Коли бондар помітив це, було вже пізно – клепки розійшлися і розпалися. Діти підхопили обручі і стали котити по вулиці, а господиня спалила клепки і днище бочки. Розтлумачте мені цю казку.
|
|
Детальніше...
|
|
|
|
|
|