Останні відповіді
- Введення у храм (20.05.2010 р.)
- Соборування (20.05.2010 р.)
- Подяка (20.05.2010 р.)
- причастя (20.05.2010 р.)
- ідолопоклонство (20.05.2010 р.)
- Благодійність для Діток (20.05.2010 р.)
- Помоліться (20.05.2010 р.)
- неправославна література (20.05.2010 р.)
- Про зовнішність (20.05.2010 р.)
- Зовнішній вигляд дівчини (20.05.2010 р.)
- Інше(поза рубриками) (20.05.2010 р.)
- Як пояснити дитині, про рід людський (20.05.2010 р.)
- О миссионерах (20.05.2010 р.)
- батюшка (24.03.2010 р.)
| РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ. РІК 2011 |
|
|
| Архієрей |
| Неділя, 02 січня 2011 |
|
РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ Високопреосвященнішого Ніфонта, митрополита Луцького і Волинського Боголюбивим пастирям, чесному монашеству та всім вірним чадам Волинської єпархії Української Православної Церкви ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ, СЛАВІТЕ! З почуттям великої духовної радості та християнської любові дозвольте сердечно привітати вас, шановні мої волиняни, дорогі пресвітери Церкви Христової, всечесні монахи та монахині, любі брати і сестри, з Різдвом Христовим та наступаючим Новим роком. Ось уже більше двох тисяч років людство безперестанно намагається осмислити подію, яка змінила весь світ. І кожного року, згадуючи ці події, якось по-особливому тремтить серце і оживає в душі бажання відчути і пережити нове чудо. В кожен дім та серце проникає новий промінчик любові та світла, доброти і милосердя. Дивним Божим Промислом по всій планеті Земля Новий рік розпочинається згадкою про цю величну подію та смиренним поклонінням Божому Синові – Христу Богомладенцю. Різдво Христове стало початком нової ери для всього людства, тому в кожному храмі проголошується: «Пойте Господеви вся земля и веселием воспойте, людие» (Ірмос 1). Син Божий, Який предвічно народжується від Бога Отця, нині народився на землі ради нас і ради нашого спасіння від Духа Святого і Пречистої Діви Марії. Прийняв на Себе людську природу і обновив її в Собі. Дав кожному, хто вірить у Нього, нове народження від води і Духа (Ін.3, 5), і спрямував людське життя від гріха та смерті до вічного життя у Царстві Небесному. Христос прийшов на землю, коли Віфлеєм спав міцним сном. Двері домівок в своїй буденній суєтності були наглухо зачинені для Богомладенця. Світ прийняв Свого Царя, Який живе у світлі неприступному, в убогій печері для худоби. Творець Неба і землі, Той, Хто Своєю благістю зігріває весь світ, тої далекої ночі зігрівався диханням тварин. А вранці, коли люд прокинувся, ніхто і не помітив найголовнішу подію всесвіту, подію, яку чекали і про яку мріяли, до якої готувалися не одне століття. Лише кілька пастухів дізналися про цю величну таємницю. Ангел сказав їм: «Не бійтесь, – я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям: бо нині народився вам в місті Давидовому Спаситель, Який є Христос Господь. І ось вам ознака: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах» (Лк.2, 10-12). Почувши ці слова, пастухи не засумнівались, не стали шукати інших свідчень чи доказів, а відразу пішли і поклонитись Богомладенцю Христу та вірою прийняли Його у свої чисті серця. Прийшли і мудреці-волхви на поклоніння Новонародженому Іісусу. Віра волхвів – це віра вчених, які пізнають Бога через природній світ, через власні знання та видимі природні явища. Вони ідуть до Бога трудним шляхом, шукають істину в важких роздумах, через науку. Проте і цей шлях також приводить до Христа Спасителя, якщо істину шукати всім серцем, звертаючись до Бога з молитвою. Тим, хто з вірою бажає спасіння своїй душі, Господь завжди допоможе Своєю благодаттю та відкриє сердечні очі для пізнання істини. «Бо явилась благодать Божа спасительна для всіх людей» (Тит.2, 11). Тому Церква Господня кличе кожного з нас ревно і щоденно наближатись до Бога, щоб за короткий життєвий вік, дарований нам Творцем, кожен з нас досягнув тих висот благочестя та святості, якими відкриється нам вільний вхід до вічного Царства Господа нашого і Спасителя Іісуса Христа (2Петр.1, 11). Вся повнота Божої любові проявляється в незбагненній, неосяжній людському розуму Тайні Боговтілення. «І слово стало плоттю, і перебувало з нами, повне благодаті та істини» (Ін.1, 14). Бог на землі народжується як безпомічне Немовля, щоб примирити земне з небесним, щоб оживити те, що несло в собі смертність. Ось тому Різдво Христове – це воістину свято радості та миру, це торжество любові, всепрощення, бажання добра всім і кожному. І тільки Господом подається мир скорботній та стомленій душі, яка з вірою прославляє Його святе Ім’я. Святе Письмо говорить нам: «Господь з вами, коли ви з Ним, а якщо ви залишите Його, то Він залишить вас» (2Хронік, 15,2). Тільки Він Єдиний дарує людині радість та спасіння. А тому ми, віруючі, разом з пророком Ісаією, торжествуючи нинішнє свято, співаємо: «С нами Бог. Разумейте языцы и покаряйтеся, яко с нами Бог». З нами Бог, щоб ми були у вічній радості та любові з Богом! Як і двадцять століть тому, Різдво Христове залишається особистим святом тих, хто відкрив свої зболені серця для Богомладенця. Для тих, в кому народився Христос, хто визнає Його Творцем і Богом, та хто ввірив Йому власне життя. Проте таких людей, на жаль, не багато. Тому що жити для себе, а не для Божої слави, набагато легше. Легше не помічати поруч себе обездолених і одиноких, простіше не звертати уваги на бідного і сироту, залишити без підтримки хворого чи скорботного, пройти повз інваліда чи немічного. Але коли ми будемо так жити, то яку ж відповідь дамо Спасителю, коли Він скаже: «Голодний був Я, і ви не дали Мені їсти; спраглий був, і ви не напоїли Мене; був подорожнім, і не прийняли Мене; був нагим, і не одягнули Мене; недужим і у в’язниці, і не відвідали Мене» (Мф.25,42-43) Господь наш Іісус Христос ради нашого спасіння не посоромився тих ясел, з яких кормили худобу. Творець неба і землі не обминув холодної печери для тварин. Не посоромиться Він і нині, як і двадцять століть тому, нашої оселі, якщо ми без гордості та лукавства відкриємо Господу двері свого серця. Тож принесімо у відповідь за Його жертовну любов та добровільне приниження свої добрі справи, допоможімо тим, хто потребує нашої уваги. І цим самим ми приймемо Спасителя у свою душу. Молитовно прошу у Бога, щоб у Новому році душа кожного з нас стала яслами для Новонародженого Іісуса Христа, а серце наше, щоб стало Престолом, де Господь міг би царювати у віках. Земне життя – це як килимова доріжка, яка виткана тяжкою працею живої віри, незрадливою любов’ю, твердою надією, постом, молитвою, добрими справами, терпінням, різноманітними скорботами, хворобами, сльозами покаяння… Багато хто з нас, озирнувшись назад, може побачити, що більша частина цієї доріжки уже пройдена, а попереду залишається зовсім мало. Але не зважаючи ні на що, зупинятись не можна, потрібно продовжувати далі йти, і долати цей життєвий шлях терпінням, милосердям та всепрощаючою любов’ю. Боговтілення Сина Божого показало, що наше спасіння у наших руках. У дні Різдва Христового, коли крізь зоряне небо відчуваєш безмежно люблячий і сповнений неосяжного миру та ласки погляд вічно живого Бога – Творця, коли Його руками огорнутий весь світ та люди, то відчуваєш, як вся суєта світу цього відступає далеко від людського серця. Відкривається вузький тернистий шлях до Вічності і Немовля Христос простягає Свої рученята, щоб пригорнути та прийняти нас у Своє Царство – царство Божої Любові. Адже Христос любить нас і шкодує. Він терпить нас і прощає; береже нас і укріпляє, Він оживляє нас і спасає; лікує і утішає. Христос для нас – це наше Світло, Життя, Істина і Путь (Ін. 14, 6), Він для нас – Отець, Спаситель, Лікар, Учитель, це Господь і Бог наш (Ін. 20, 28). Христос – це наша радість і хліб Життя (Ін.6, 48). У цей радісний і світлий день від щирого серця вітаю вас, улюблені отці, всечесні монахи і монахині, дорогі брати і сестри з Різдвом Христовим та Новим 2011 роком. Бажаю, щоб новонароджений Спаситель утішив вас серед земних турбот і скорбот, дарував Свою благодатну силу і мир, укріпив надію на те, що жертовна Любов, Яка понад дві тисячі років тому видимо явилася світові, переможе усі негаразди. Господь наш Іісус Христос Різдвом Своїм з’єднав небо і землю, об’єднав простих пастухів і знатних мудреців, хай і тепер Він збере в лоно Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви всіх, хто заблукав чи відпав від єдності віри і Церкви. Щиро бажаю усім вам, мої дорогі волиняни, міцного здоров’я, душевного спасіння, земних благ і терпіння, простоти віри віфлеємських пастухів та мудрості волхвів. Хай світло віфлеємської зірки додає усім нам сили зростати духовно у міру зросту Христового та примножувати всі євангельські доброчинності для Божої слави і для нашого спасіння. Хто знайшов дорогу до ясел Богонемовляти – йдіть впевнено, хай ніякі земні буревії сьогодення не зможуть вас похитнути, спокусити чи зупинити; хто шукає цю дорогу – світло різдвяної ночі хай буде вам дороговказом. Віримо і надіємось, що любов Немовляти Іісуса Христа допоможе знайти правильну дорогу і тим, хто втратив її. Господь поставить їх на цю килимову доріжку, яка приведе усіх до світла істини – до Царства Небесного. Щасливого новоліття та веселих різдвяних свят усім вам, дорогі мої земляки волиняни! ХРИСТОС З НЕБЕС, ЗУСТРІЧАЙТЕ! З архіпастирським благословенням Ніфонт, по милості Божій, митрополит Луцький і Волинський Різдво Христове 2010/2011 р. м. Луцьк |
митрополита Луцького і Волинського.
відповідальний редактор – протоієрей Валентин Марчук
технічна підтримка - Я.Л.О.


